Події
4955
7

ПС
Марина Мітла
2005
0

Люди
2101
0

    Кажуть, що рідна земля завжди з неймовірною силою буде тебе тягнути назад, де і з ким би ти не був, і жодні статки не замінять тобі рідного неба над головою. Якось воно так є, бо сама відчуваю, коли їду в подорож, нехай на два місяці, повертаючись на Батьківщину – дихати стає легше. Проте, сьогодні хочу розповісти про долю не туриста і не людини, котра поїхала на заробітки в сусідню Польщу чи Росію. А історію людини, котра, народившись в Австрії у післявоєнний час, проживає зараз в Австралії, так званій колисці космополітизму, і прекрасно знає історію своєї історичної батьківщини – України. Людини, котра сама в 70 років летіла з іншого кінця світу на свою землю і на свій Майдан. Сьогодні слухаємо історію Ярослава Охоти – чоловіка, який вдруге відвідав Україну, проте знає про близьких людей, що проживають тут, більше, аніж багато хто знає свій родовід. 
Люди
Марина Мітла
1986
0

ПС
2299
1

Настрій
6256
4

Настрій
1876
0

    Щодня на вулицях міста можна зустріти десятки парочок, які мило тримаються за ручки і сюсюкають одне з одним, закриваючи обличчя величезними віниками з «міліона-міліона бєлих роз», як у тій легендарній пісні. Також можна помітити, як весільні фотографи рубають бабло, фотографуючи «непорочних» наречених з величезними животами і їхніх женихів, часто також з величезними животами – в блискучих мештах і костюмах. Запитую в багатьох знайомих дівчат, які також піддалися епідемії і просто-таки стрибнули в конвеєр індустрії кохання: на якого фіга весь той цирк з весіллям, на сьомому-то місяці, коли, мабуть, навіть ходити важко, не те, щоб танцювати вальс з білою хустиною на голові під оплески родичів на підпитку? Отримую різні відповіді: бо так всі роблять, вже нагулялися, а що, дитина має рости без батька, бо я його не люблю, або ж – він зможе мене забезпечити, ну і взагалі – я вже звикла. 
ПС
Марина Мітла
1954
0