Художник Михайло Заблодський: «Немає ніяких табу»
Художник Михайло Заблодський: «Немає ніяких табу»
Темп нашого життя часто викрадає час на справжні емоції. Ми настільки заклопотані, що думки про прекрасне навідують нас, як максимум, раз на тиждень – у вихідні. Саме тоді говоримо собі: «Я присвячу годинку-дві, щоб подивитися новий фільм, відвідати концерт, почитати книжку». І якщо з концертами й фільмами все ще складається, книги теж час від часу читаються, то відвідати виставку – це вже складніше. У наш час мистецтво – річ примхлива і непопулярна у масах. Однак, чи хочемо ми належати до маси? Якщо ні, то варто розширювати свої горизонти. Розпочнемо з художнього мистецтва, з тих, хто творить його в Україні. Сьогодні говоритимемо з Михайлом Заблодським – київським художником, дизайнером, фотографом, чиї роботи були представлені на численних виставках, зокрема під час «Гогольфесту» та «Книжкового арсеналу».
– Михайле, ви цікавитеся різними напрямками мистецтва: живописом, скульптурою, архітектурою, графікою, фотографією, кіно... Що подобається найбільше, а що вдається найкраще?

– Я ще в дитсадку зацікавився графікою. Мені тоді потрапили під руки дуже цікаві книжки з таємничими ілюстраціями. Тож графіка та живопис на мене вплинули найбільше. Але зараз також дуже цікавлюсь фотографією, архітектурою та кіно. Фотографією займаюся професійно.

– У вас чимало унікальних робіт, які дорого коштують. За яку картину ви б не пошкодували мільйон?

– Якраз над цими роботами працюю.))

– Ви вчите дітей малювати. А що самі малювали в дитинстві?

– Майже те саме, що й зараз – пейзажі, іноді людей.

– Сьогодні українське мистецтво переживає не найкращі часи. Якою ви бачите динаміку його розвитку?

– Наш арт-ринок та взагалі українське мистецтво справді відстають від світового. Але й саме світове мистецтво переживає дивні часи – методи, за якими оцінювали роботи тисячоліттями, тепер знищені. Зараз немає адекватного способу для того, щоб сповна оцінити роботи – де шедевр, а де просто сміття.

Але, в будь-якому випадку, якщо Україна стане на ноги, то й українське мистецтво почне динамічно розвиватись. Адже воно великою мірою зв’язано з тими, хто здатний оцінити та придбати його.

– Де, на вашу думку, пролягає межа між справжнім мистецтвом і незрозуміло чим?

– Я оцінюю досить просто – якщо робота може якось розширити моє сприйняття реальності, донести щось цікаве – для мене це вже мистецтво. А шедевром буде вже те, що може заціпити дуже сильно. І на моє оцінювання думка інших людей та критиків ніяк не впливає.

– Що для вас табу в мистецтві?

– У мене немає ніяких табу.))

– Які історичні події хотіли б відобразити у своїх картинах?

– Античність і все, що з нею зв’язано.

– Яка заставка на робочому столі вашого комп'ютера?

– Вже досить довго – картина Річарда Паркса Бонінгтона «Laferte». Ранковий вид на море.
Мабуть, стиль буде досить близький до Тіма Бартона

– В одному з інтерв’ю ви казали, що хотіли би, аби ваші малюнки ожили на екрані. Про що б ви зняли анімацію?

– Я вже допомагав у створенні анімації. Досі маю бажання створити власну. Сюжету ще немає, але це неодмінно буде щось таємниче та пов’язане з моїми роботами. Мабуть, стиль буде досить близький до Тіма Бартона.

– Що ви робите перед тим, як приступити до малювання?

– Перш за все довго продумую концепцію та збираю матеріал. Хоча у мене є чимало робіт, які я зробив усього за декілька годин.

– Що створює правильну атмосферу? Де і коли найкраще твориться?

– Вночі. А найкращу атмосферу створює, звичайно, музика.

– Що слухаєте в процесі творення картин?

– Музика відіграє велику роль. Окремі роботи абсолютно з нею зв’язані. Але часто, коли я малюю, грає фонова музика – джаз, лаунж, дарк-ембіент та тріп-хоп.

– Як ви ставитеся до засобів штучного стимулювання творчого процесу (алкоголю, наркотиків…)?

– Я проти подібного.

– Які риси вашої особистості, факти біографії мають найбільше значення для вашого творчого процесу?

– Найбільшу роль грає те, що на мене вплинула велика кількість авторів, як по живопису, так і по фото. Хоча свій стиль я ні ким із них не пов’язую.
Також я дуже цікавлюсь і чудово розбираюсь в історії.

– Поділіться своїм рейтингом кращих художників світу, картини яких варто знати?

– Звичайно це не повний список, але саме ті хто на мене найбільше вплинув : Густав Клімт, Пабло Пікассо, Сальвадор Далі, Рембрандт, Вільям Тернер, Мікеланджело да Караваджо, Іеронім Босх, Леонардо да Вінчі, Адольф Бугро, Едгар Дега, Оділон Редон, Ян ван Ейк, Пітер Брейгель Старший, Пітер Пауль Рубенс, Діего Веласкес, Хоакін Соролья, Вінсент ван Гог, Поль Гоген, Лоуренс Альма-Тадема, Альфонс Муха, Іван Айвазовський, Прерафаеліти, Франціско Гойя, Ежен Делакруа.

– А з українських художників, чиї роботи подобаються вам найбільше?

– Андрія Блудова, Михайла Гуйдата, Аруша Воцмуша.

– Що для вас натхнення?

– В першу чергу це різні враження – або від пригод, або від іншої роботи.

– Як часто засиджуєтеся в інтернеті? Кого читаєте на Facebook?

– В інтернеті я проводжу чимало часу, але в основному в пошуку цікавого матеріалу. В FB нікого не читаю.))

– Де найближчим часом можна буде побачити ваші картини?

– Я поступово створюю нову серію з дуже таємничою концепцією. Для неї я навіть зібрав матеріал в приблизно 2300 картинок. Але виставка буде не скоро. Вірогідно, що в Мистецькому Арсеналі в кінці весни.

*фото з архіву
Helena York
2014.12.25
2344
Заблодський, живопис, мистецтво
data-yashareDescription="Темп нашого життя часто викрадає час на справжні емоції. Ми настільки заклопотані, що думки про прекрасне навідують нас, як максимум, раз на тиждень – у вихідні. Саме тоді говоримо собі: «Я присвячу годинку-дві, щоб подивитися новий фільм, відвідати концерт, почитати книжку». І якщо з концертами й фільмами все ще складається, книги теж час від часу читаються, то відвідати виставку – це вже складніше. У наш час мистецтво – річ примхлива і непопулярна у масах. Однак, чи хочемо ми належати до маси? Якщо ні, то варто розширювати свої горизонти. Розпочнемо з художнього мистецтва, з тих, хто творить його в Україні. Сьогодні говоритимемо з Михайлом Заблодським – київським художником, дизайнером, фотографом, чиї роботи були представлені на численних виставках, зокрема під час «Гогольфесту» та «Книжкового арсеналу»." >
Група СКАЗу: