Василь Прозоров: «Я знаходжуся на межі, щоб встановити свій прапор людини Всесвіту»
Василь Прозоров: «Я знаходжуся на межі, щоб встановити свій прапор людини Всесвіту»
Екс-лідер «ТОЛу» і учасник гурту «ПНД» повернувся з новими піснями, новою філософією та сольним акустичним туром. «СКАЗ» поговорив з музикантом про зміни у його житті та світогляді, а також про буддизм, космополітизм та віру.
– «ТОЛ» – це була важка музика, депресивна лірика. Зараз в тебе акустичний тур, більш філософські тексти. Як реагують слухачі на такі зміни?

– Я, чесно кажучи, не знаю, як візуально виглядають фанати гуртів «ТОЛ» чи «ПНД». В соцмережах нічого про зміни не писали. Здається, жодного негативного відгуку не було.

– Ти можеш назвати причину цих змін?

– Я вже казав неодноразово, що стан мого життя під назвою «ПНД» з’явився ще під час «ТОЛу», тоді, коли у мене була перерва і я намагався зрозуміти, що зі мною відбувається, зарядити свої внутрішні акумулятори. Після цього було реанімовано якісь старі пісні, але то вже все робилося трохи в іншому напрямку. А те, що пишеться зараз, то пишеться завдяки тому, що відбулися кардинальні зміни в моєму житті: я одружився, у мене народилася дитина, я переїхав геть з міста в село, я нарешті зрозумів, що таке Віра і перестав відпиратися від Любові та взагалі від усіх можливих понять про Любов. В новому матеріалі є теми ті самі, що піднімалися з гуртом «ТОЛ», але вони вже по-інакшому розписуються і там не лише скарги, а й відповіді на запитання.

– Ти говориш про віру чи про якусь конкретну релігію?

– Говорю в глобальному сенсі, що все, що ми маємо, окрім того, що створила людина – то є Творіння Господа. Кожен з нас може бути його втіленням, і, скоріше за все, так воно і є.

– В чому полягає концепція нового туру?

– В першу чергу я намагаюся, хоч не у всіх містах виходить, налаштувати людей на ту ж атмосферу, яку я відчуваю, коли пишу або думаю про якісь певні речі, з яких потім утворюються тексти, вірші, пісні.

– Тур називається «Дім», який сенс ти вкладаєш в це слово?

– Це ніби заклик до розуміння того, що всі ми є брати і сестри, і все, що нас з матеріального оточує – це і є наш дім, і ми маємо прагнути до кращого, робити більше добрих вчинків і поширювати Любов у всіх її проявах.

– Багато людей, які пізнали усамітнення з природою, не хочуть повертатися до людей. Чи були в тебе такі думки?

– Я й не хочу повертися. Я змінив місце проживання. І я не лише досі там живу, а й хочу в гори ще далі залізти. Якщо не знайдемо такого місця на рідній території, то будемо шукати по всьому світі, поки не знайдемо.
Не можу не дякувати буддизму і медитаційному центру, в якому я опинився

– Ти займаєшся якимись практиками?

– Я потихеньку практикую йогу. Медитація… коли я їду потягом 21 годину, то дружина каже: то суперможливість для медитації. І всі такі моменти я використовую. Є певні правила, які треба виконувати під час медитації, та зараз я просто концентрую увагу на конкретні речі, аж поки мене щось не потурбує.

Звісно, я не можу не дякувати буддизму і медитаційному центру, в якому я опинився, і в якому ми з моєю теперішньою дружиною почали відлік мого нового життя. Це дуже цікава філософія, яка має і логічні, і не зовсім логічні пропозиції для існування. Ми певний час цікавилися кришнаїтами. Зараз читаю думки Далай-Лами чотирнадцятого про всі релігії світу. Він пише досить просто і зрозуміло. Якщо в людини є якісь питання про релігію, то я б радив прочитати цю працю. Він приділяє багато уваги Індії, бо коріння буддизму звідтіля, і він сам там живе. Але в книжці є і короткий опис інших релігій, як він їх бачить. Я вважаю, що свідома людина мала б ознайомитися з її змістом.

– Моментами ти говориш досить космополітичні речі. Ти себе ідентифікуєш з конкретною нацією?

– Я можливо знаходжуся на межі, щоб встановити свій прапор людини Всесвіту. Але зараз є ще прихильником понять патріотизм, країна – не держава, а країна (уточнює – авт.), нація і тому подібне. Але все ж таки, вважаю, ці ж поняття є натягнуті, вигадані, вони якраз гілочкам влади і потрібні для того, щоби керувати, виясняти свої політичні стосунки, з того й маємо всі ці події на Сході. Але для Людини це абсолютно непотрібно. Це дуже-дуже-дуже велика пітьма.
Пробував слухати важку музику. У мене не вийшло

– Чи змінилися твої музичні вподобання?

– Я музику зараз майже не слухаю. Знаєш, не хочеться витрачати дорогоцінний час на просто забаву чи втіху. Якщо це заради роботи – репетиція, запис – то так. В машині на дорозі – це один з моментів безпеки, щоби себе нормально відчувати, не завтикать. Я пробував слухати важку музику. У мене не вийшло. Рік тому, коли в мене народився син, я, може з того адреналіну, переслухав перший альбом «ТОЛу», і був дуже вражений, якщо чесно. Влітку, під час якихось господарських робіт, теж включав таку музику, але воно вже якось не йшло. А зараз або гітарна музика, або класична, або мій улюблений тріп-хоп, який був з самого початку і супроводжує мене протягом усього свідомого життя.

– Яким для тебе є ідеальний відпочинок?

– Думаю, це родина. Бути з ними поруч у себе в саду, на гамаку чи в альтанці, слухати разом лекції чи просто спілкуватися. Це правильно налаштовані канали для порозуміння, коли ти й мовчки можеш відчувати, що триває розмова, чи просто їхні емоції, чи спокій. Так, загалом, це спокій.

– У тебе є домашні тварини?

– Так як ми живемо в селі, то маємо дві собаки. Ще були брат з сестрою – кіт і кішка, але кішка кудись втекла. Ще думаємо кізку собі взяти, щоб мати своє молоко. Дружина моя з тринадцяти років вегетаріанка, а я тільки починаю. Минулого року я всі пости пройшов, а в цьому вже свідомо починаю відмовлятися від м’яса.

– Під «ТОЛ» круто трешували підлітки. Ти пригадуєш своє підліткове життя?

– До тринадцяти років я займався спортом. Це усі види спорту з м’ячем – гандбол, баскетбол… Ще був бокс. Потім я переніс одну операцію, тому певний час фізично не міг займатися спортом. Але музика паралельно була увесь час. З сьомого класу почалися шкільні ансамблі. З дев’ятого – став серйозно займатися музикою. Таких поняття як треш у мене не було, я грав з дорослими пацанами. Вони були старші за мене на п’ять-сім років, тому я навчався у них. Не було такого, щоб набухатися, треш, угар – то були дорослі люди. Це вже потім, коли я переїхав, коли був «ТОЛ» – то ми вже трешували по-справжньому, але я не хочу то згадувати, то не є найправильніший момент в моєму житті. Щоб не ворушити минуле, давай не будемо.

– Яку літературу читаєш?

– В мене дома розгорнуто 12 книжок, і я сподіваюся, що робота Далай-Лами буде першою, яку я осилю. Там дуже багато напрямків: професійна література по відеомонтажу, Ніцше, Біблія, Брюс Лі, Екзюпері… Колись я й доби не міг уявити, щоби не почитати. Але то все був Пєлєвін, Паланик. Воно й впливало на мої тексти, пісні.

– З якою людиною – живою чи мертвою – ти хотів би сходити на каву?

– Звісно ж з Віктором Цоєм, в першу чергу. Потім з Брюсом Лі, і, думаю, з Джоном Кеннеді.

– Можеш себе уявити через десять років?

– Можу і прагну до цього. Слава Богу, я маю мету. Це сім’я і виховання сина, передання йому життєвої освіти, яку я отримав з власного досвіду. І, звісно, мистецтво у всіх проявах, до яких мене потягне. В першу чергу – це музика, потім кіно і театр. Наш концерт у Львові 27 лютого буде в театрі. Я вважаю, що не можна такі зали використовувати просто так. Коли ми побували там, відчули ту атмосферу – то я задумався про це. Якщо ми не зробимо конкретну постановку, то матиме місце якась імпровізація. Але це не буде просто концерт, що прийшов – відспівав.
wolfram
Ложка Дьогтю
2015.02.20
2423
Прозоров, ТОЛ, ПНД, рок, музика
data-yashareDescription="Екс-лідер «ТОЛу» і учасник гурту «ПНД» повернувся з новими піснями, новою філософією та сольним акустичним туром. «СКАЗ» поговорив з музикантом про зміни у його житті та світогляді, а також про буддизм, космополітизм та віру." >
Група СКАЗу: