Рустем Булатов: «Мені хотілося б зробити щось більше»
Рустем Булатов: «Мені хотілося б зробити щось більше»
Тепло погляду, щира посмішка та мудре слово – такий лаконічний, але достатньо вичерпний портрет нашого співрозмовника. Фронтмен російського рок-колективу «Lumen» про свободу слова, міста, музику, хобі, мрії та асоціації.
Здавалося б, інтерв’ю розпочинає журналіст, проте Тем і тут проявив свою оригінальність і першим розпитав що і як :)

- Як справи?

- Добре. А у вас?

- А у нас взагалі прекрасно (усміхається - авт.). Ніяк не можемо ми до Львова дістатися. Дуже багато хорошого чули про ваше місто. Нас запрошували влітку на один із фестивалів у вашій області, на жаль, не вийшло приїхати через ряд обставин. Сподіваємось, що вже досить швидко зможемо «наверстати» втрачене. І до вас доїдемо (сміється – авт.).

- Вдалось побувати на вашому концерті у Харкові в жовтні 2012…

- Ми дуже любимо Харків. Місто прекрасне. Парк вони побудували такий… Коли приїжджаємо у це місто, подобається там гуляти (усміхається - авт.).

- Ви дивитесь російські телеканали? Чи вважаєте, що у вашій країні присутня свобода слова?

- Ви думаєте, що в Росії є свобода слова (іронічно посміхається – авт.)? Єдиний, можливо, телеканал «Дождь». Він навіть не опозиційний, скоріше незалежний. Він так само, як і інші, часто запрошує на ефіри політиків. Просто старається дивитись на все якомога об’єктивніше. Дуже важко оцінювати ситуацію у вашій країні лише за допомогою засобів масової інформації, тому що всі стараються перетягти ковдру на себе і здатні гіперболізувати. Я стараюсь завжди вислухати крайні точки конфлікту і розумію, що правда десь посередині. Мені зрозуміло, що інформаційна війна йде з обох сторін. Це взагалі велика проблема сучасного суспільства – не бачити за кожною новиною те, що називається причинно-наслідковим зв’язком. Звичайно, це все залежить від фінансування інформаційних джерел. Насправді це дуже складна тема, тому я сподіваюсь, що врешті-решт все буде добре.

- Ви вірите в альтруїзм?

- Так, вірю, тому що стикаюсь з ним.

- Ваші журавлики, оригамі, які ви робите, викликають захоплення.

- Дякую. Це насправді дуже-дуже мало, мені хотілося б зробити щось більше. Я вважаю, що у найближчий час придумаю ще щось схоже.
Я не засуджую музикантів, які агітують за політиків – у кожного свій шлях. Якщо їм дозволяє совість – будь ласка. Ми так робити не будемо.

- Якщо б ваш альбом «Нет времени для любви» був фільмом, яким був би сюжет?

- Це був би фільм про людину, яка живе у великому місті, але ніяк не може віднайти гармонію. Але вона хоче її знайти. Людина незадоволена, їй не все одно. І вона прагне цієї гармонії, пробує різноманітні шляхи… Фільм був би незакінченим, незрозумілим, знайшла б ця людина гармонію чи ні.

- У вас були думки покинути все і розпочати життя з чистого аркуша?

- У мене були думки покинути те життя, у якому я існував раніше, і почати все з нуля. Це було ще до того, як я зустрів свою кохану, як ми створили сім’ю. У мене були думки поміняти все дуже кардинально. Проте, минулось, я досягнув власного розуміння гармонії.



- Що стало причиною для створення такого ліричного альбому, як «Нет времени для любви»?

- Цей альбом доповнює попередній «На части». Два крайні стани – те, що змушує тебе почуватись незадоволеним і роздуми над тим, у чому першооснова цього дискомфорту і як його позбутися. І тут зрозуміло, що на шальках терезів опиняються любов і ненависть – це мені не до вподоби, а ось це я хочу. І якраз те, що лежить між цими шальками – спосіб досягнути того, чого хочеться, і перебороти те, що не подобається. Часом це можна запросто перебороти, інколи – зовсім неможливо. Деколи з цим треба вміти уживатись, тому і продовжуєш кипіти, думати, як.

- Жодна політична акція, агітація чи революція не обходиться без музичної підтримки. Як ви вважаєте, можна змішувати політику і музичну творчість?

- У мене таке бачення: первинне значення слова «ідіот» – це людина, яка не цікавиться політикою. Слово грецьке, тобто, це людина, яка не цікавиться життям полісу. Якщо тобі все одно, що коїться у твоєму місті-державі, значить, ти дуже недалекий. Тому, на мою думку, будь-який нормальний громадянин своєї країни, якщо він не ідіот, повинен цікавитись політикою, це адекватна частина життя пересічної людини. Те ж саме можу сказати про творчість у будь-яких проявах: музику, фільми – все, що є, можна взаємопов’язати, і це для мене абсолютно нормально. Я не засуджую музикантів, які агітують за політиків – у кожного свій шлях. Якщо їм дозволяє совість – будь ласка. Ми так робити не будемо.



- З чим у вас асоціюється слово «незалежність»?

- Це улюблений стан. Свобода.
У нас величезний простір насправді. Але завжди зрозумілі межі.

- Яка найголовніша людська залежність?

- Стереотипи.

- У вас є своя залежність?

- Так, безумовно. Проте, це не інтернет-залежність (сміється – авт.). Я спокійно можу декілька днів обходитись без світової павутини, щоправда, тоді знаходжусь у інформаційному вакуумі. Проте, можу задовольнятись і газетами.

- Ваша поетична збірка «Простор оков» має доволі алегоричну назву. Чи може людина, будучи закованою, мати хоч якийсь простір?

- Людина за рамки цього світу і за рамки своїх можливостей вийти не зможе. У нас величезний простір насправді. Але завжди зрозумілі межі.

- Якби вам доручили зробити єдине фото і зобразити на ньому світ, що б ви сфотографували насамперед?

- Це дуже складне питання. З ходу не зможу на нього відповісти. Мені потрібно подумати. Мабуть, щось банальне. Глобус, наприклад (сміється – авт. )

*фото з інтернету.
Ложка Дьогтю
2014.03.13
2578
Булатов, Люмен, Lumen, Тем, рок
data-yashareDescription="Тепло погляду, щира посмішка та мудре слово – такий лаконічний, але достатньо вичерпний портрет нашого співрозмовника. Фронтмен російського рок-колективу «Lumen» про свободу слова, міста, музику, хобі, мрії та асоціації." >
Група СКАЗу: