Сергій Бабкін: #НЕУБИВАЙ
Сергій Бабкін: #НЕУБИВАЙ
У журналістиці люблять галасливі фрази, скандальні фото. ЗМІ шокують щодня, бо є попит, бо так звикли. бо… Новини без гучних заголовків не читаються, а карколомні сюжети не набирають переглядів на ютубі.

Глядачі хочуть шоу. І як то кажуть, клієнт завжди має рацію. Треба відповідати викликам нового часу, треба виконувати бажанням аудиторії. Хоча, можна повернути кубик на 360 градусів, і самому стати тим, хто диктує моду, задає ритм.

Сьогодні обійдемося без хмурних пасквілів, величних од. Спробуємо передати все так, як і було. Без шуму та яскравих обгорток!


По суті

У Львові свій новий альбом #неубивай презентував Сергій Бабкін. 28 березня його очікував аншлаг в драмтеатрі Марії Заньковецьої. До платівки увійшло 18 треків на двох мовах: українській, російській. Цікаво, що декілька композицій музикант записав з жіночим вокалом – своєю дружиною Сніжаною Бабкіною.



Була і пісня, знайома для всіх з концерту 5'nizza – «Але». Щоправда, другу частину Сергій змінив. Закінчив її українською. На своїй сторінці у FB він так висловився: «О ней будут говорить: «Это же песня группы 5nizza!» И будут совершенно правы. НО!!! Только наполовину. Потому как вторая половина этой песни к группе 5nizza не относится. Мне все-таки захотелось написать продолжение своей первой, написанной на украинском языке, части. Захотелось, чтобы она обрела гармоника-мелодичную целостность. Все ж пісня має назву «Але».



Звичну акустичну манеру концерту доповнили електронні нотки. Однак, живий звук інструментів все ж залишився на першому місці. Особливо – звучання контрабасу, флейти, саксофону. Виступ нагадував театральне дійство. Декорації – повітряні ліхтарі в дуеті з інструментами, біла тканина, валізка. Світло – промені головних прожекторів, тіні від тьмяних ламп. Театральна сцена створила атмосферу вистави. Сам Сергій проживав на сцені різні образи. Залежно від слів, мелодії, почуттів передав свій настрій і бачення.

Концерт у Львові був останнім у міні-турі. За словами самого Бабкіна кращим концертом за всі 5 виступів у місті. Глядачі неодноразово кликали його на біс. Завершальним акордом була вже знайома «Забери».



Ще декілька ком і крапок

Завжди складно писати про тих, хто вміє сканувати твої думки. Стає страшно, коли вголос чуєш свої переживання. З іншого боку – виринає почуття вдячності. Хтось насмілився сказати, заспівати.



В моєму плейлисті Бабкін частіше з’являється, ніж я могла собі уявити. Ще з 2007 року наспівувала «Я не той», «Солдат» біля ватри з друзями. І хоча цей рік став останній роком гурту 5'nizza, мій плеєр отримав нові треки від Сергія Бабкіна. Далі був альбом «Снаружи и внутри». Але найбільше відкриття була «Сергеевна». На повторі стояли «Недотрога», «Мимо нас», «Возьми меня». Ці звуки флейти досі в голові. Якось бракує букв, щоб передати емоції від #неубивай. Хочеться просто подякувати за «Пробач», «Чудеса», «Метафора». Відверто. По-дорослому наївно.



Для цитат

«Пробач»
Стривай, залиши мені останню мить
Тримай, і нехай ніколи не болить



«Чудеса»
Близкие по духу, те кто верит, те кто помнит
Не покинут судно даже если оно тонет
Не уйдут из вида у подножья горизонта



«Метафора»
Мне без тебя жить не хочется!
Это не метафора, не аллегория.



Helena York
Соня Чайківська
2016.03.31
1648
Бабкин, #неубивай, блюз, музика, Концерт, львів
data-yashareDescription="У журналістиці люблять галасливі фрази, скандальні фото. ЗМІ шокують щодня, бо є попит, бо так звикли. бо… Новини без гучних заголовків не читаються, а карколомні сюжети не набирають переглядів на ютубі.

Глядачі хочуть шоу. І як то кажуть, клієнт завжди має рацію. Треба відповідати викликам нового часу, треба виконувати бажанням аудиторії. Хоча, можна повернути кубик на 360 градусів, і самому стати тим, хто диктує моду, задає ритм.

Сьогодні обійдемося без хмурних пасквілів, величних од. Спробуємо передати все так, як і було. Без шуму та яскравих обгорток!" >
Група СКАЗу: