Андрухович, Карпа, Курков, Лютий і Славінська розповіли європейцям про прагнення України
Андрухович, Карпа, Курков, Лютий і Славінська розповіли європейцям про прагнення України
Вже третій рік поспіль українські письменники та літератори відвідують Лейпцизький книжковий ярмарок (Німеччина) в рамках програми «Транзит: Польща – Україна – Білорусь». Цього року головною подією в програмі стала дискусія «Євромайдан і викликані ним зміни в Україні та Європі». В знак солідарності німецькі організатори вирішили кожен із заходів на ярмарку розпочинати прочитанням українських текстів.

Українські письменники розповіли про передумови та перспективи Майдану, побудову громадянського суспільства та роль письменника в Революції.
Ірена Карпа, письменниця:

Насправді зміни разючі, перехідний процес ще не закінчився. Що було особливо важливо особисто для мене – безкрайня солідарність, єднання абсолютно різних людей з різних регіонів. Коли люди з ДЦП розносять бутерброди на Майдані, коли жінки у розкішних пальтах доглядають за пораненими – ось від цього мурахи по шкірі. Унікальний випадок: людей при мінусовій температурі поливають з водомета – і ніхто не розходиться. Що ми бачимо зараз – перед обличчям зовнішньої небезпеки люди з різними політичними поглядами об’єднуються, бо розуміють вважливість цього заради перемоги.
Нарешті совкова рабська пуповина була перекушена. І я вірю, що ця молода українська дитина виросте достойною людиною, якій буде несоромно подавати голос.

Мені здається, що після цих невеселих подій Україна отримала незалежність не де-юре. А де-факто. Кожна людина відчула свою силу: одне з наших гасел: «Разом – сила». До мене особисто прийшло усвідомлення, що я не самотня, що людей, для яких свобода щось означає, – більшість. Нарешті совкова рабська пуповина була перекушена. І я вірю, що ця молода українська дитина виросте достойною людиною, якій буде несоромно подавати голос.

Тарас Лютий, філософ:

Звідки взявся Євромайдан? Це не явище, яке впало з неба і охоплює термін лише в кілька місяців. Отже, в цій генеологічній лінії є три відправних точки. Перша – у 1990 році, коли Україна ще була у складі СРСР – «Революція на граніті». Друга – це 2004 рік. Події, які отримали назву «Помаранчева революція. Люди вийшли захистити свої соціальні права. Події останніх трьох місяців – революція гідності. Люди вийшли довести, що вони є Людьми. Бо, вочевидь, влада забула про це.

Події Євромайдану засвідчили прагнення України бути частиною Європи. Українці виробили імунітет. Шукаючи Європу, вони змогли знайти Україну як таку. Ми сформували дуже потужне суспільство, яке базоване не на етнічній основі, не на основі соціальних преференцій. Ми стоїмо на основі громадянського суспільства, яке не роздиратиме штучні міфи про мову, про історію. Це суспільство, яке не спекулює минулим, а дивиться у майбутнє.

Юрій Андрухович, письменник:

Ситуація літератора на Майдані, мені здається, нічим не відрізняється від ситуації інших протестувальників. У нас із самого початку одне з гасел – «крапля в океані». Було важливо стати людською, індивідуальною краплею в океані протесту. Ми зустрічалися там з багатьма колегами, ми перетиналися на Майдані, бо ми були саме тими краплями. І, безумовно, ми реагували на те, що переживали там вдень і вночі, своїми текстами, які були написані в ті хвилини. І виявилося, що в слові, слові письменника, виникає гостра потреба. Є люди, яким це необхідно в ці хвилини.
Було важливо стати людською, індивідуальною краплею в океані протесту.

Ну й інший аспект – це комунікація з навколишнім світом. Коли 22 січня було убито перших двох протестувальників, мені подумалось, що це час звернутися до світової спільноти текстом, який зможе привернути до нас більше уваги. Мені здалося, що ми самотні у своїй боротьбі, нас не розуміють. Я написав максимально короткий текст, але вже в той же день його було перекладено кількома мовами. І так дійсно почалась комунікація України зі світом. Головний сигнал цього тексту полягав у тому, що в нас масово відбувались злочини проти людей.

Андрій Курков, письменник:

В Києві до 80% жителів розмовляють російською мовою. І кияни не лише підтримали Євромайдан, але й на території столиці не було жодного проросійського протесту. Для більшості російськомовного населення України важлива не мова, якою розмовляють, а меседж – що саме говорять.

Ірина Славінська, літературний критик, журналіст:

Тут важливо розуміти, що роль Євромайдану ще не закінчилася. З Майдану ще іти рано. На Півдні України є російські окупанти. І тому відступати не можна. Мені, як журналісту, важливо, що українці не тільки обговорюють новини. Українці почали працювати.

*фото з Форум_Видавців
wolfram
2014.03.15
2003
Андрухович, Карпа, Курков, Славінська, Майдан
data-yashareDescription="Вже третій рік поспіль українські письменники та літератори відвідують Лейпцизький книжковий ярмарок (Німеччина) в рамках програми «Транзит: Польща – Україна – Білорусь». Цього року головною подією в програмі стала дискусія «Євромайдан і викликані ним зміни в Україні та Європі». В знак солідарності німецькі організатори вирішили кожен із заходів на ярмарку розпочинати прочитанням українських текстів.

Українські письменники розповіли про передумови та перспективи Майдану, побудову громадянського суспільства та роль письменника в Революції." >
Група СКАЗу: