Блиск і марнота баби
Блиск і марнота баби
«Вона ж баба, що з неї взяти», «Баба є баба» — проривалося в маршрутках не раз крізь мої навушники. Слово, яке в дитинстві для мене означало тільки літню родичку і турботливу наставницю, стало грубим і майже лайливим. Як так вийшло, коли і чому, і який до цього стосунок мають метелики? Читай далі.

Одна із теорій походження слова «баба» така: племена, що заселяють сучасну Європу святкували зустріч весни. З цієї нагоди матріарх роду, літня шанована жінка, Велика Мати, пекла святкове печиво зі всього, що вдалося вберегти за зиму. Печиво тією прадавньою мовою називалося ба-ба, а згодом і саму велику матір деякі народи почали називати баба. Правда це чи ні, зараз сказати важко, але те, що частина великоднього печива і досі називається баб(к)а – факт.



В умовах родоплемінного укладу баба означала більше ніж просто матір матері чи батька.
Баба – жінка в літах, а скажемо пряміше у менопаузі, а тому відкрита для ритуальних функцій. Отже, може бути повитухою і знахаркою (саме такі варіанти значення фіксує словник Грінченка ). Може бути коровайницею. Може обмивати покійників (тільки не повитуха). Баба-повитуха, баба-знахарка, породна баба, знаюча баба, просто «бабка» – все це назви для традиційних акушерок, лікарок і відьом. Дієслово «бабувати» означало бути повитухою, лікаркою. Запис «баба» в значенні акушерка авторка цих рядків особисто бачила в метричній книзі греко-католицької церкви за порівняно недавній 1943 рік (нині територія Тернопільської області).



Баба – жінка взагалі. Чи людина взагалі. Як скіфська баба («На сьогодні під поняттям Скіфська баба в широкому вжитку розуміють як скульптуру чоловічої статі – скіфського часу і пізнішу половецьку бабу – жіночої статі.» Чи снігова баба. Чи глиняна заготовка (той-таки словник Грінченка. А ви помітили, як це пасує до легенд, що бог зліпив людей із глини?).

Прабабою називають Єву. Баба – збірна назва предків. Баба – одне з імен шумерської богині врожаю (читай - хліба). Російська назва метелика «бабочка» пов’язана з уявленням, що душі померлих предків стають комахами, у них є ще й пряміша діалектна назва – «душечка». До речі, метелик був одним із символів неолітичної богині-Змії (Змія скидає шкіру, метелик перероджується з гусені через лялечку (теж цікаве слово), обидвоє є символами породження, оновлення, змін).
Ігри: Тісна баба – дитяча гра, котра нагадує ворожіння, цюцю-бабки – хованки.
Все далі в міф. Дика Баба – Літавиця, міфічна істота у давніх слов’ян.



Баба Яга… Чудове тлумачення цього образу є в Клариси Естес. Баба Яга – стародавня богиня, дика, всевладна, мудра. Вона Життя-Смерть-Життя. Інші дослідники підкреслюють її близькість до смерті (кістяна нога – видно скелет; хатинка на курячих ніжках та її тіснота (баба лежить на полу, впирається носом у стелю) ймовірно є відсилками до стародавнього способу поховання).

Бабі доступні ритуали, вона стоїть близько до межі життя-смерть і по віку і по роду діяльності. Вона стає незрозумілою, а тому страшною. Тому вже у словнику Грінченка бачимо пояснення «(нѣсколько пренебрежительно)». Далі все тільки гірше. В сучасній серйозній літературі зустрічаємо «здоровезне, гергеписте бабисько з кепським прикусом», що вже казати про побут.

Які екзистенційні питання вирішує фраза «баба є баба»? Піти проклясти, чи що…
Світлана Панчук
фото з Інтернету
2017.09.07
426
Баба, плем'я, звичай, ритуал, есеїстика
data-yashareDescription="«Вона ж баба, що з неї взяти», «Баба є баба» — проривалося в маршрутках не раз крізь мої навушники. Слово, яке в дитинстві для мене означало тільки літню родичку і турботливу наставницю, стало грубим і майже лайливим. Як так вийшло, коли і чому, і який до цього стосунок мають метелики? Читай далі.

" >
Група СКАЗу: